Протягом останніх десятиліть у багатьох країнах проводилися дослідження спортивного харчування, метою яких було створення певної системи для прийому додаткових препаратів і спортивних добавок. Було науково доведено істотний позитивний вплив окремих мікроелементів і нутрієнтів на поліпшення спортивних показників, приріст м'язової маси і швидку адаптацію організму до силових навантажень.
Вже ні в кого не виникають сумніви в ефективності використання так званих препаратів спрямованої дії, проте для досягнення необхідного результату вкрай важливо, щоб ці добавки не приймалися безсистемно. Саме для цього фахівцями різних областей - медиками, спортсменами, фармацевтами та валеологами - були розроблені програми спортивного харчування.
Серед розроблених і апробованих ними - програма з регулювання маси тіла, поліпшенню витривалості, підтримці водного балансу організму, збільшенню і стабілізації сухої м'язової маси, антиоксидантна, хондропротекторний та інші види.
Крім стоять перед атлетами конкретних завдань, при виборі програми потрібно брати до уваги і інші чинники - вік і стать спортсмена, його фізіологічну конституцію, зріст, вага і навіть темперамент. Крім того, дуже важливо, який тип навантаження випробовується в процесі тренувань - аеробний, анаеробний або змішаний.
Приміром, для спортсменів, що займаються силовими видами спорту, добова потреба в білку найбільш висока і становить від 2 до 2,5 г на кожен кілограм маси тіла. Для борців і боксерів ця потреба зазвичай не перевищує 2 г на 1 кг маси. В інших видах спорту цей показник ще нижчий - 1,5-1,7 м Зрозуміло, більшу частину білка необхідно отримувати з натуральних продуктів природного походження. Саме для того, щоб розрахувати, скільки ж білкових добавок потрібно приймати спортсмену додатково, і розробляються конкретні програми.
Навіть правильно підібрана і розрахована програма харчування для конкретної людини не може використовуватися ним протягом дуже тривалого часу. При більш інтенсивних навантаженнях - наприклад, в період підготовки або під час змагань, - програма повинна змінюватися.
Кількість споживаних вуглеводів повинне зростати в порівнянні з періодами релаксації. Інакше ті додаткові калорії, які дають спортсменові потрібну при екстримі енергію, в стані спокою організм просто не встигне спалити, що загрожує зміною маси тіла.
Наостанок зауважимо, що тільки активні тренування і серйозна робота в спортзалі приведе вас до бажаних результатів, спортивне харчування в цій справі є тільки вашим помічником. І навіть найкращі програми слід підбирати строго індивідуально, оскільки всі вони носять рекомендаційний характер, орієнтуючись при цьому більше на самопочуття і власні відчуття.
